Дмитрий выражаю огромную благодарность! Путешествие в Почаев было просто незабываемым! С удовольствием провела время, посетила Святые места, окунулась в Источнике Святой Анны))) Благодарю Вас
за отличный отдых душой и положительные впечатления!

Дмитро, ще раз хочу Вам подякувати за цю прекрасну поїздку! Ви — неймовірна умнічка, у Вас завжди все під контролем, з Вами спокійно і комфортно! Ви до кожного відноситесь з турботою! Організація на найвищому рівні! Просто уклін Вам! Мене, людину, яка десятки раз була в Почаєві , здавалось б, здивувати нереально, але ж….. Микола Миколайович…. Неймовірного таланту людина: я скільки почула нового, знатного, пізнавального! І що цікаво, будучи пару тижнів назад в Почаєві, слухаючи його розповіді, сьогодні він говорить те, що раніше не чула! Ви — неймовірні Люди! Дякую Богу, що Ви такі прекрасні є!!! Нехай Господь Вас рясно благословить! Дякую за Ваш труд!! До найскоріших зустрічей!!

Дякую Дмитре! Хай Свята Трійця завжди буде з Вами і Вам в усьому допомогає! Благодаті Божої Вам і вашим рідним! Хай Пресвята Богородиця здійснить всі ваші мрії! Дякую за Божу подорож! Все було на вищому рівні! 🙏🏻

Доброго дня! Розповім, як склалась поїздка в Почаїв — перша.
Вирішила кожне Воскресіння бути в храмі на службі, біля мене Феофанія Пантейлемона. Так було десь місяць, потім парнер сказав, що не може на вихідних працювати сам.
Одне Воскресіння я прийшла до машини після служби і дедушка-мужичок активний з довгою білою бородою і волоссям білим, попросив його підвести, я пригласила його в машину він сідає і каже, пахне у тебе тут як в раю, а в мене в машині хрест великий, масла з Єрусалима і мяту з мелісою в храмі купила, везу його а він мені каже, коли другий раз в Почаєво їдемо? Я приголомшена кажу, як другий раз я і першого не була, він, так давай збирайся, я задумалась і висадила його.
А кумі своїй (я хрестила хлопчика в свої 22 роки) я відмовила їхати, вона мене просила, бо десь два місяці до цього в мене було ведіння, що я з нею біля джерела. Але в мене розписаний був цілий місяць. Я їй перетелефонувала і сказала про цього мужичка-дедушка з довгою білою широкою бородою. Через тиждень після цього десь, повернулась з церкви в неділю і телефонує мені монах, а я йому кажу в мене кума хворіє онкологією, а він мені каже, запамятай що я тобі скажу, онкологія боїться купель, а я кажу, що у мене ведіння було що я з нею на сходах в джерелі Св. Анни, каже потрібно їхати, а я кажу йому, я їй передам, а він каже, ні ти повинна їхати з нею вона сама нічого не зробить без тебе, каже знайди час і вези її це твоя… . Поклала слухавку, набрала куму вона плаче і каже, все погано. Я їй розповідаю все і вона радіє, захожу в інтернет за секунду знахожу тур набираю і підтвержую, кажу їй. І вона живе ці дні цим туром. Через три дні мене вночі буде голос збирайся, збирай речі. Думаю, Все Бог дорогу проложив.
Не люблю їхати заду, мене може укачати, вона каже скажи оператору, я кажу, ні, Бог посадить де потрібно. Так і вийшло.
Я молилась дорогою читала Біблію вона 4 по три, але я побачила в ній є одержимість, потрібна вичитка, але я все віддала в рукі Божі і слізно молилась.
Коли я попала на третій поверх готелю там номер був наш, там ікона як картина Амфілохій Почаївького там де він тримає голубів, я чуть не присіла, на мене така радість напала це він у мене в маші був це його підвозила.(Але думки відганяла, подякувала).
С тих пір я в Лаврі як своя була мені там все таке рідне, але спочатку я відчула, що тут так багато людей, що для мене і місця наче немає. Але потім така радість.
Я ще тоді в перший раз після нової пошти попала під дзвін, це тоді в мене таке було: я була з своїм хрестом з Єрусалима я закрила очі, і молилась за всіх, і за автобус, і за сімю, і всіх хто під колоколом….., і з мене потекла вода не піт, а вода по всьому тілу рівномірно і сльози я зверталася до Бога, який сотворив небо землю, який не живе в рукотворних храмах, а пристол його небо. І в мене почали такі вібрацїї по кожній клітини тіла, від землі через тіло до неба, від неба через тіло до землі. І вода з тіла. І я наче сама на горі сама передімною обрив і небо, і мене чують, коли я відкрила очі навіть монах який бє дивився на мене, я швидко закрила очі, і все далі, так і молилась, текло все тіло вода. Коли колокол зупинивя все закінчилось за секунду. Почалась радість така, що мне відчували люди одна зупинила і каже, ви вся світетесь ви молитесь за всіх, і ще щось говорила , але я майже її не чула, я сказа їй, хай БОГ завжди чує ваші молитви і побігла.
P.S. Коли обстріли бувало таке, що я всю ніч на колінах молилась за всіх, і одного разу коли з 23 години до 5 години ранку я молилась, я побачила Бога, на наступний ранок я давай шукати його на іконах в інтернеті, і знайшла зробила скрін це було 10 липня і 26 липня я зашла в Почаєво в перший храм який зашла підняла голову, я стояла прям під цим образом Бога, яка радість в мене була. Він все чує і баче і через людей своїх направляє.

Я більше ніразу не бачила в Феофаніі цього дідуся-мужичка активного з білою, довгою, широкою бородою.
Все наше життя це диво, але не кожен помічає.
Тому, чистота думок і доброта серця кожної хвилини повинні бути.